Спільна заява з нагоди 77-ї річниці завершення Другої Світової Війни у Європі

Спільна заява з нагоди 77-ї річниці завершення Другої Світової Війни у Європі

Неофіційний переклад

Оригінал англійською

Постійних представництв Албанії, Андорри, Австралії, Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Великої Британії, Гватемали, Канади, Хорватії, Республіки Кіпр, Чеської Республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Угорщини, Ірландії, Ісландії, Італії, Японії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Монако, Мальти, Маршаллових островів, Чорногорії, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Північної Македонії, Палау, Польщі, Португалії, Республіки Молдова, Республіки Корея, Республіки Сан-Марино, Румунії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швейцарії, Швеції, США, Туреччини, України та ЄС.

8 травня народи всього світу відзначають перемогу над нацизмом. У день закінчення Другої світової війни в Європі ми також віддаємо шану мільйонам героїв і жертв, які не дожили до Дня Перемоги.

Ми віддаємо данину пам’яті героям і жертвам Другої світової війни та суворо засуджуємо нацистський тоталітарний режим, а також його нелюдяність, агресію, диктатуру та репресії. Почавши з агресивної пропаганди та розпалювання ненависті до інших народів, нацистський режим розв’язав найкривавішу війну в історії людства. Ми також пам’ятаємо, що для багатьох європейських країн закінчення Другої світової війни принесло не свободу, а скоріше посилення утисків, які призвели до політики репресій, безперервних порушень прав людини та нових злочинів проти людяності, натхнених тоталітарними ідеологіями.

Протягом багатьох десятиліть після цього міжнародне співтовариство працювало над збереженням та зміцненням міжнародного миру, заснованого на свободі, рівності, справедливості та повазі до прав людини, а також над розвитком дружніх відносин між націями, незалежно від їх політичної, економічної та соціальної системи чи рівня їхнього розвитку.

Об’єднані Нації як поняття і прагнення народилася у полум’ї війни 80 років тому, коли у 1942 році було підписано Декларацію Об’єднаних Націй, що містила зобов’язання «захищати життя, свободу, незалежність та релігійну свободу та зберігати права людини і справедливість на своїх землях, а також на інших землях, і що вони відтепер ведуть спільну боротьбу проти диких і жорстоких сил, які прагнуть підпорядкувати світ».

Організація Об’єднаних Націй була створена, щоб врятувати наступні покоління від лиха війни. Глибоку тривогу викликає те, що сьогодні в Європу повернулася повномасштабна агресивна війна, а також пов’язані з нею криза біженців та гуманітарна катастрофа. З 24 лютого 2022 року, коли російська федерація почала нову хвилю агресії проти України, ситуація на місцях відроджує спогади про звірства Другої світової війни. Наслідки подальшого вторгнення росії є жахливими не лише для народу України, але й для людей у ​​всьому світі. Ми найрішучіше засуджуємо порушення суверенітету та територіальної цілісності України, будь-які атаки, спрямовані проти цивільного населення та інших захищених осіб та цивільних об’єктів, а також вимагаємо повної поваги та захисту об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення та цивільної інфраструктури.

На цьому тлі ми є свідками цинічних спроб привласнити та використати пам’ять про перемогу над нацизмом для виправдання цього повномасштабного вторгнення в Україну. Ми рішуче відкидаємо постійні зусилля росії спотворити історію у власних політичних цілях для просування фальшивих наративів та дезінформації щодо сусідніх країн, у тому числі шляхом розпалювання ненависті за допомогою навішування на інших ярликів «неофашистів» та «неонацистів».

Не можна забувати про героїзм, продемонстрований у боротьбі за визволення Європи. Ми повинні шанувати і захищати нашу спільну історію, а також міжнародне право, зокрема Статут ООН. Ми повинні продовжувати підтримувати мир і безпеку, захищаючи права та основні свободи людини, верховенство права, а також рішуче засуджувати нацизм, неонацизм, антисемітизм, антиромський расизм та інші форми расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості. Ми не повинні допустити, щоб верховенство права було замінено правом сили, і ми повинні протистояти будь-яким спробам силою змінити міжнародно визнані кордони суверенних держав. Це урок, що випливає з історії Другої світової війни.