Виступ делегації України перед голосуванням в ГА ООН щодо резолюції стосовно Криму
Оригінал англійською мовою
Виступ заступника Міністра закордонних справ України Сергія Кислиці на засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних націй
Резолюція «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)»
Пане Голово,
Я хотів би висловити щиру подяку всім тим делегаціям, які 15 листопада у Третьому комітеті підтримали резолюцію «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».
Резолюції, представлені на голосування Генеральної Асамблеї дійсно вказує, що «Настав час випробувати силу людської душі» [як написав Томас Пейн у своїй праці, що побачила світ саме сьогодні 19 грудня, 240 років тому.]
Зло грубих порушень прав людини, військових злочинів, військової агресії та вторгнень підривають самі основи глобальної системи миру і безпеки, де Організація Об'єднаних Націй та Рада Безпеки покликані бути центральним елементом.
З часу окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна) ситуація з правами людини на півострові різко погіршилась, продовжують надходити численні повідомлення про серйозні порушення та зловживання, що здійснюються стосовно жителів Криму.
Остання Доповідь Офісу Верховного Комісара ООН з прав людини, оприлюднена 8 грудня 2016 року, описує ситуацію у Криму як «атмосферу репресій проти тих, чиї погляди не збігаються з позицією влади». Ця жахлива картина стану справ знайшла своє відображення у всіх, крім російської, заявах в ході інтерактивного діалогу 12 грудня цього року в Раді з прав людини в Женеві.
Рада ООН з прав людини є та залишатиметься базовою платформою для боротьби з порушеннями прав людини. Однак, голос Генеральної Асамблеї дає потужний сигнал порушникам та є дороговказом для всіх органів та інституцій системи ООН, де б вони не знаходились. Ми безмежно вдячні всім і кожному, хто сьогодні зробить голос Асамблеї більш потужним.
Проте, мовчання, як свідчить історія, може бути ще потужнішим та руйнівним. Воно йде рука об руку з самоусуненням і це перетворює мовчунів на співучасників. Таке мовчання призвело свого часу до злочинів геноциду. Це сталося в Україні у 1932-33 роках, коли зрежисований у Москві Великий Голод – Голодомор, вбив мільйони; це сталося у Африці; та в інших частинах світу. Мовчання, це не те, що ми маємо чути у Генеральній Асамблеї. Тут сила голосу кожної нації сильна незалежно від її чисельності або географії.
У цьому зв’язку, я не можу не згадати одного з найвидатніших афро-американських борців за права людини, д-ра Мартіна Лютера Кінга, і я цитую, "Зрештою, нам запам'ятаються не слова наших ворогів, а мовчання наших друзів".
Ті, хто страждають від рук окупаційного режиму в Криму налякані і безпорадні. Вони живуть без будь-яких шансів захистити свої права, протестувати або бути почутими.
Україна докладе всіх зусиль, щоб змусити Російську Федерацію забезпечити повне дотримання її обов’язків як окупаційної влади відповідно до міжнародного права, а також для забезпечення безпечного і безперешкодного доступу міжнародних правозахисних механізмів на тимчасово окупованій півострів для здійснення моніторингу та звітування про ситуацію відповідно до їх мандату.
Я також закликаю делегації у цій залі використовувати будь-яку наявну можливість порушувати перед Російською Федерацією питання прав людини у Криму та наполягати на повному їх забезпеченні та дотриманні Росією своїх обов’язків згідно з міжнародним правом.
Заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу пан Ахтем Чийгоз, який вже майже два роки незаконно ув’язнений окупантами, сказав «Світ стоїть на порозі вибору між демократичними цінностями та економічними вигодами. Ми зробили свій вибір, а Ви?» .
Проте, давайте не будемо проклинати сили темряви, але запалимо свічку надії. Кожен голос відданий сьогодні в підтримку резолюції "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)" є такою свічкою.
І я дякую вам від імені всього народу України, який прагне жити в умовах миру і свободи разом з усіма народами світу.