Українські військовослужбовці в ДР Конго вперше замінили редуктор до вертольота в умовах джунглів

За два з половиною місяці виконання завдань українськими вертолітниками в ДР Конго здійснено понад 700 льотних годин. Навантаження на вертольоти і на інженерно-авіаційну службу надто велике.

Під час одного з польотів, неподалік міста Шабунда, екіпаж вияв несправність — вихід з ладу головного редуктора вертольоту, що унеможливлювало самостійно повернутись на аеродром. Несправність, яка в звичайних умовах усувається протягом 3-4 днів. Однак місто, де сталася поломка знаходиться в 300 кілометрах від аеродрому і базового табору вертолітного загону, тож щоб дістатись туди краном необхідно зробити чималий «гак» у 1500 кілометрів непрохідними дорогами та джунглями, де «хазяйнують» місцеві повстанці. Тож найбезпечніше сполучення — повітряне.

— Для вирішення питання ремонту нашого вертольоту ми розглядали кілька варіантів. Один з них — замовити вертоліт Мі-26, який би доставив необхідне обладнання для заміни редуктора. Однак, це надто дорого, адже година його роботи коштує 50000 доларів, а по-друге — цей вертоліт є російської компанії. Інший варіант — відправити колону разом з краном по важкопрохідним дорогам ДР Конго, де відсутні мости для вантажного автотранспорту через річки і ризикуючи не лише, не доїхати, а й зустрітись з місцевими повстанцями. Тож ми зупинились на найоптимальнішому для нас варіанті, який до нас з миротворців ще ніхто не робив, — розповів командир загону підполковник Григорій Ситник.

Фахівці інженерно-авіаційної служби вертолітного загону сконструювали та випробували на аеродромі міста Гома, місці базування авіаційної техніки, 7-ми метрову металеву арку, яку вертольотом було доставлено до місця поломки вертольоту. Редуктор через його габарити довелось транспортувати до місця ремонту на зовнішній підвісці, що є звичною вправою для українських пілотів, однак не в умовах високогір’я.

— Варто зазначити, що в ДР Конго специфічні умови для польотів. Також варто взяти до уваги вантаж, який перевозили у повітрі — висить на зовнішній підвісці і важить понад тонну. Для нас під час цієї операції найважче було подолати гірські хребти, адже прийшлось набирати висоту 3500 тис метрів і швидкість становила близько 120 кілометрів. За рахунок висхідних потоків повітря вантаж постійно розгойдувався. Якби ситуація вийшла за критичну, прийшлось би скинути вантаж. Ризик розвитку такої ситуації був присутній, однак наша мета була іншою, — відзначив заступник командира 18 ОВЗ підполковник Віталій Хоптій.

Доставивши вантаж, інженери інженерно-авіаційної служби зібрали арку, яка мала слугувати краном та за допомогою вертольота поставили її в робоче положення. За декілька днів редуктор було замінено і розпочалась підготовка вертольоту для вильоту до місця базування, на аеродром міста Гома.

— Таку конструкцію до нас ще ніхто не робив. Взагалі, заміна редуктора до вертольота в умовах джунглів в нашому національному контингенті вперше. Перед тим як відправляти сюди цю арку, ми її випробували відповідною вагою на аеродромі, підсилили її і в розібраному вигляді гвинтокрилом відправили до Шабунди. Тут вже була справа за нашими інженерами. Підняли редуктор, поставили новий, зібрали все, випробували і полетіли до свого місця базування. А для місцевих жителів всі ці дні наш ремонт було як справжнє дійство, — відзначив заступник командира загону з інженерно-авіаційної служби полковник Роман Рожков.

Українські миротворці вчергове довели, що безвихідних ситуацій не буває. Вертоліт повернувся до виконання поставлених завдань. А завдяки злагодженим діям українських військовослужбовців, які виконують завдання Місії ООН зі стабілізації в ДР Конго, для українського бюджету було зекономлено чималі кошти, які б довелось заплатити за доставку крана до місця поломки вертольота.

Помічник командира 18 ОВЗ по зв’язкам зі ЗМІ Володимир Фітьо, ДР Конго