Україна входила до складу Ради Безпеки ООН, яка у відповідності до Статуту Організації несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки, чотири рази: у 1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2016-2017 роках. З них двічі як Українська Радянська Соціалістична Республіка і двічі – як незалежна держава.

У 2015 р. обрання України до складу РБ ООН проголосували 177 держав, що є відображенням високого рівня довіри міжнародного співтовариства у здатність нашої держави зробити практичний внесок у підтримання міжнародного миру і безпеки.

Членство України в РБ ООН у 2016-2017 рр. проходило в умовах триваючої військової агресії з боку Російської Федерації, яка є одним з постійних членів Ради. Відповідно, це не могло не відкласти свій відбиток на роботу української делегації, першочерговим пріоритетом якої завжди було і залишається захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності нашої держави. У цьому зв’язку, як непостійний член РБ, Україна використовувала всі можливі інструменти для протидії російській агресії, зокрема, шляхом забезпечення оперативного реагування РБ на можливі загострення політико-безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України та вздовж контактної лінії.

Крім того, різні аспекти російської агресії проти України (захист цивільного населення, захист прав людини, захист прав дітей, терористична діяльність, проблематика внутрішньопереміщених осіб, порушення норм міжнародного права, використання мін та вибухових пристроїв всупереч норм міжнародного права тощо) послідовно відображалися у виступах та заявах української сторони в РБ ООН. Особлива увага приділялась публічному спростуванню неправдивих заяв російської делегації. Щороку також скликались неформальні засідання РБ ООН за формулою Арріа щодо порушень прав людини в Криму.

Водночас, українська делегація брала активну участь в роботі над усіма без винятку пунктами порядку денного Ради, а це більше ніж 540 формальних і 315 неформальних засідань з понад 50-ти питань глобального порядку денного. Ми внесли свої ідеї до більше як 130 резолюцій РБ ООН, а також понад 40 заяв голови Ради Безпеки.

Представник України також очолював три допоміжних органи Ради – Комітет 1521 щодо Ліберії, Комітет 1591 щодо Судану та Комітет 2127 щодо Центральноафриканської Республіки.

Крім того, у лютому 2017 р. в рамках головування України в РБ ООН були проведені відкриті дебати міністерського рівня з проблематики конфліктів у Європі. Також за ініціативою української делегації було ухвалено першу в історії резолюцію РБ ООН 2341 щодо захисту критичної інфраструктури від терористичних атак. У березні 2017 р. Україна провела неофіційне засідання Ради Безпеки ООН за формулою Арріа «Гібридна війна як загроза міжнародному миру та безпеці», яке стало першим обговоренням проблематики гібридних війн в рамках ООН, а у квітні того ж року було організоване неофіційне засідання РБ ООН на тему «Вплив зміни клімату на безпеку: зростання рівня морів».

Загалом, особлива увага приділяла таким блокам питань як:

· протидія російській агресії проти територіальної цілісності та політичної незалежності України

· забезпечення універсального дотримання цілей та принципів Статуту ООН

· зміцнення миротворчого потенціалу ООН

· підвищення прозорості та демократичності роботи Ради Безпеки ООН

· посилення спроможностей ООН із запобігання конфліктам та посередництва

· підтримання миру на Африканському континенті

· боротьба з тероризмом

· підтримка процесів роззброєння та нерозповсюдження

· просування порядку денного щодо жінок, миру і безпеки, а також дітей у збройних конфліктах

· відповідь на виклики щодо змін навколишнього середовища

Попри те, що вже відбулося понад сорок відповідних засідань РБ ООН у зв’язку з російсько-українським конфліктом, наявність права «вето» у РФ виявилось визначальним фактором у неспроможності Ради схвалити субстантивні рішення, які могли б сприяти припиненню російської агресії проти України. РБ ООН змогла прийняти лише два рішення: резолюцію 2166 від 21 липня 2014 р. із засудженням збиття літака малайзійських авіаліній МН-17 та резолюцію 2202 від 17 лютого 2015 р. на підтримку «Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 р.».

Разом з цим, через позицію Росії, яка застосувала право «вето», РБ ООН не схвалила такі важливі документи:

- проект резолюції S/2014/189 (березень 2014 р.), який мав на меті ще раз підтвердити суверенітет та територіальну цілісність України, а також визнати нелегітимним псевдореферендум в Автономній Республіці Крим (13 держав-членів підтримали проект, 1 (КНР) - утрималася, 1 (РФ) – виступила «проти»);

- проект резолюції S/2015/562 (липень 2015 р.), у відповідності до якого створювався міжнародний кримінальний трибунал для розслідування авіакатастрофи літака МН-17 (11 держав-членів підтримали проект, 3 (КНР, Ангола, Венесуела) - утрималися, 1 (РФ) – виступила «проти»).

Через позицію Росії також залишається невирішеним питання розгортання на звернення України операції ООН з підтримання миру на сході України.

Таким чином, очевидною є потреба проведення глибокої реформи РБ ООН, одним з елементів якої має бути перегляд існуючого інституту права «вето» постійних членів Ради.

Україна розглядає реформу РБ ООН як питання виняткового міжнародного значення, як основний елемент успіху реформи ООН в цілому. Україна відкрита для обговорення всіх прогресивних варіантів і нових підходів до реформи.

Основний елемент нашої позиції залишається незмінним: будь-яке збільшення числа непостійних членів Ради має забезпечувати розширене представництво групи Східноєвропейських держав шляхом виділення їй щонайменше одного додаткового місця непостійного члена.

Україна виступає за поступову ліквідацію інституту права «вето» та, відповідно, підтримує Кодекс поведінки щодо дій Ради Безпеки ООН в питаннях геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів, розроблений за ініціативою групи держав «АСТ» (Accountability, Coherence and Transparency), та є підписантом Політичної заяви стосовно обмеження застосування вето у випадках масових важких злочинів, (Political statement on the suspension of the veto in case of mass atrocities), яка було підготовлена Францією та Мексикою.

В рамках міжурядових переговорів з реформування РБ ООН українська делегація послідовно просуває ідею про необхідність обмеження права «вето» для постійних членів РБ ООН, які є стороною конфлікту, під час розгляду Радою відповідних ситуацій.